«Голод 1932 – 1933 років , як це було».

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато  сторінок написано  криваво-чорним кольором. Одна з найсумніших сторінок нашої історії - це Голодомор 1932-33 років. 85 років тому наш народ пережив катастрофу, яка  могла зупинити життя всієї нації. Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей.

Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам’ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.

 Щороку в четверту суботу листопада світ відзначає День пам'яті жертв Голодомору. Цей день  – унікальна нагода всім: дітям, батькам, політикам, громадським діячам…, замислитися над цією трагедією, над ґеноцидом українського народу.

Саме тим трагічним подіям була присвячена інформаційна година «Голод 1932 – 1933 років , як це було», яка відбулася в Інгулецькій сільській бібліотеці, за участю працівників СБК та бібліотеки  в суботу 24  листопада, коли вся країна відзначає цю сумну дату.

На вшанування світлої пам’яті жертв Голодомору  були запалені свічки пам’яті та оголошена  хвилина скорботи.

                 

                                        

                                           

                             

                                                                   

  Про Голодомор з малими дітьми потрібно говорити виважено і спокійно.

Діти мусять знати, що під час Голодомору люди помирали з голоду тому, що у них насильно було відібрано всі запаси їжі.

Незабудьки пам'яті – доступний символ Голодомору для дітей.

У суботу в  бібліотеці разом з дітьми виготовляли аплікацію синьо-жовтої незабудьки з паперу в пам'ять жертв Голодомору.

Ми пам’ятаємо! Ми сильні!