Уже
багато років не сходить із уст світової спільноти голодомор 1932-1933 років. І
чим далі трагедія, тим більше говорять про неї. Сумління людства не в змозі осягнути
й повірити, що з людьми могли сотворити розумні істоти. Адже було загублено не тисячі
, а мільйони, багато мільйонів невинних душ,
насамперед дитячих. Їх не розстріляли з рушниць і не порубали шаблями. Їх
прирекли на повільне, тривале розтягнуте на тижні вмирання у нестерпних муках,
в багатоденному очікуванні неминучої смерті.
Уже
традиційно у четверту суботу листопада кожного року Україна та світ
вшановують пам'ять про невинно загиблих від голоду у 1932-1933 роках.
В нашій бібліотеці було
оформлено книжкову виставку та проведено бібліографічний огляд "День пам’яті жертв Голодоморів в
Україні".
Велику
увагу бібліотекарі приділяють краєзнавчому фонду,де збираються
матеріали саме про наш край. Ті страшні події відображені в таких документах
як: «Книга пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років у Білозерському районі», “Жниво Молоха” В.Піддубняка (про голод 1932-1933рр. на Херсонщині), зібрано папку з
розповідями жителів нашого села - очевидців голодомору “Голгофа голодної смерті”.
«Запали свічку» — акція, яка відбувається у День пам'яті жертв голодоморів, тобто у 4-ту суботу листопада щороку. Традиційно о 16.00 пам'ять загиблих під час геноциду українського народу вшановують хвилиною мовчання та встановлюють запалену свічку на підвіконня. Люди запалюють свічки у своїх вікнах за кожним втраченим життям — як світло пам’ яті про тих людей, котрі хотіли радіти сонцю, працювати, виховувати дітей, мріяти про майбутнє, хотіли бути щасливими.
