Інгульцю - 135!

В степу таврійському, де трави шепочуться,

Де хвилі Інгульця об берег хлюпочуться

Село розкинулось, як намальоване

Понад сто літ назад воно засноване.

Навкруг хліба шумлять добірним  колосом

Село в хлібах,немов в обручці з золотом

Наш Інгулець в хлібах, як намальований,

Понад сто літ тому він був заснований.

Сто тридцять п’ять селу – це зовсім юний вік.

Живи, село моє, і квітни з року в рік!

Сто тридцять п’ять твоїх, немов вода спливли

Але в житті села свій слід залишили.

Бо  лихоліттями село гартоване,

Людьми геройськими воно засноване.

Саме таким авторським віршем розпочали святкову програму, присвячену 135-річчю Інгульця, ведучі – новообраний сільський голова Василюк Г.В. та депутат районної ради Шиян Р.П.

Актова зала СБК не змогла вмістити всіх бажаючих, які зійшлися на святковий захід. У фойє розгорнули виставки народних умільців. Інгулецька майстриня Литвинюк М.І. представила 52 вишиті роботи. Багато із них – справжні шедеври. Експонувались  також роботи Сущук Н.В. та Марчук Н.В. Багато чудових поробок  показали школярі та вихованці дитячого садка.

 Творчо і уміло створений сценарій захватив усі ланки соціального і культурного життя Інгульця. Запросили хліборобів-трударів, які плідною працею прославляли село, єдиному ветерану ВВВ  Антощуку А.О. вручили хліб-сіль від вдячних нащадків, учасників бойових дій, які повернулись із зони АТО ,нагородили медалями.

 Гостей вітали українськими народними піснями жіночий клуб “Берегиня”, який працює при сільській бібліотеці, аматорські колективи  СБК, дитячого садка і школи.

На честь 135-річчя Інгульця в центрі села висаджена алея із 135 кущів троянд.     

   Як зазначили ведучі ,це особливе свято для всіх, хто народився тут і виріс, хто приїхав і залишився тут назавжди.   Бо в Інгулець неможливо не закохатися. Тут завжди панує атмосфера якогось родинного затишку і тепла. Адже ті , хто заклали перший камінь у його фундамент, і ті, хто протягом цих років змінював його обличчя, робили це з великою любов’ю до села, до прийдешніх поколінь і ми маємо об’єднатися в любові до нашого села, працювати і жити для його добра, для кращого майбутнього наших дітей і внуків.